Abstract:
Проблема спілкування є однією з найбільш актуальних для сучасної теорії і практики логопедії, оскільки воно присутнє у всіх видах дитячої діяльності та впливає на мовленнєвий і психічний розвиток дитини, формує особистість у цілому. Від його сформованості у дитини з порушенням мовлення залежить її подальша соціалізація та адаптація в суспільстві. З огляду на значення діалогічного мовлення для розвитку особистості, яка зростає, важливим є те, що діалогізоване мовленнєве середовище оточує дитину з перших хвилин життя. Базовий компонент дошкільної освіти (2012) визначає одним з пріоритетних завдань мовленнєвого розвитку формування діалогічної компетенції та конкретизує її зміст. Недостатня розробленість проблеми, епізодичний характер роботи над діалогом, що має місце в традиційній практиці дошкільних навчальних закладів (ДНЗ), не дозволяє максимально повно й успішно розв’язувати це завдання. Серед методів, використовуваних вихователями дошкільних закладів з розвитку діалогічного мовлення, переважають бесіди та розмови, не в повному обсязі використовуються потенційні можливості різних ігор. Мета дослідження – обґрунтувати, розробити та апробувати методику формування діалогічного мовлення у дітей старшого дошкільного віку із загальним недорозвиненням мовлення (надалі ЗНМ) III рівня.
