Abstract:
Порушення голосу – досить поширене мовленнєве порушення у дітей. Відомо, що порушення голосу може виступати як самостійне порушення, так і входити в структуру інших складних мовленнєвих відхилень. При цьому необхідно відзначити, що порушення голосу малодосліджене як вітчизняними, так і зарубіжними фахівцями в галузі логопедії. Голос є невід'ємним компонентом процесу комунікації. Мовленнєве спілкування не може повноцінно здійснюватися при порушенні голосу. Розлади голосу різного генезу ускладнюють, як процес відтворення мови самим мовцем, так і сприйняття її оточуючими. Голос – це унікальне явище, завдяки якому людина отримує можливість висловлювати свої думки, спілкуватися з оточуючими її людьми. Тривалий розлад голосової функції веде до утруднення міжособистісних стосунків, порушення процесу соціальної адаптації, що негативно позначається на загальному розвитку, нервово-психічному стані та формуванні особистості дитини. Мета дослідження: вивчення особливостей голосу у дошкільників з дислалією, ринолалією та дизартрією, а також визначення шляхів формування у них основних якостей голосу на логопедичних заняттях.
