Аннотации:
Феномен гри протягом усієї історії людства притягував до себе увагу видатних мислителів, філософів, соціологів, психологів, педагогів. І це зрозуміло, адже гра – найдавніший і найдоступніший інструмент навчання і виховання, формування моделей поведінки у дитини, а також корекції поведінки підлітків, молоді та інколи навіть і дорослих. У дошкільному віці спостерігається інтенсивний психофізичний розвиток дітей, проходить становлення здібностей, характеру, активне оволодіння соціально-виробленими правилами і нормами поведінки, адаптація та соціалізація дітей до відповідної групи. Основним видом діяльності дошкільного віку, в якій розвиваються усі психічні пізнавальні процеси, а саме: увага, мислення, уява, мислення, пам’ять, мовлення і формуються особистісно-моральні та вольові якості дітей є ігрова діяльність. Соціальна природа гри знаходить своє відображення у конкретно-історичному характері творчих сюжетно-рольових ігор. Численні дослідження даної проблеми свідчать про те, що головний зміст сюжетно-рольових ігор полягає у відтворенні суспільних відносин людей. Мета дослідження – теоретично та практично вивчити особливості формування ігрової діяльності у дошкільників з інтелектуальними порушеннями.
