Abstract:
Значення природознавства у системі освіти визначається, насамперед тим, що в основі науки про живу природу лежить пізнання довкілля. Уся історія матеріальної культури пов’язана із застосуванням законів живої природи. Людина, як живий організм є частиною природи, її існування і виживання не можливе без збереження довкілля. Досвід вчителів спеціальних шкіл свідчить про те, що на уроках природознавства та на інших уроках практично не використовуються навчально-дослідницькі методи, або якщо використовуються, то у поодиноких випадках. Недостатня розробленість проблеми змістового компоненту природознавства, співвідношення навчально-дослідницьких методів і пізнавальної діяльності, аналіз можливостей закладених у природознавстві, як шкільному предметі для її вирішення, обумовили тему дипломного роботи магістра. Мета дослідження – дослідити вплив навчально–дослідницьких методів на формування змістового компоненту з природознавства у старших школярів з інтелектуальними порушеннями.