Abstract:
Соціальні перетворення в Україні призвели до руйнування усталених регулюючих та детермінуючих параметрів суспільного буття. Дослідження у галузі рушійних сил і закономірності розвитку людини доводять, що лише свідомо оволодіваючи в доцільно організованому навчально-виховному процесі здобутками культури, дитина розвиває свої потенційні можливості, стає гармонійною особистістю. Учень займає активну позицію, створює самого себе, удосконалює власне «Я». Дитину хвилює, як її сприймають інші, яка вона у своєму тілесному образі, рисах характеру. Тому критику у свою адресу підліток із заїканням сприймає дуже боляче. Для нього має значення все: починаючи від зовнішнього вигляду і закінчуючи манерою розмовляти. У підлітковому віці думка оточуючих, в першу чергу ровесників, є одним із найважливіших факторів формування уявлення про себе. Тому будь-які зауваження знижують самооцінку дитини із заїканням, власні недоліки вона сприймає як катастрофу, що значно впливає на формування її «Я – образу». Навіть незначні порушення викликають у неї негативні переживання. Мета дослідження – дослідити теоретико-практичні основи сформованості самосвідомості у підлітків із заїканням.
