Abstract:
Сучасний етап розвитку теорії і практики спеціальної освіти, зокрема, логопедії, характеризується посиленням уваги до вивчення дітей раннього віку з мовними порушеннями. Аналіз причин неуспішності дітей в початковій школі свідчить про те, що коріння даного явища йде в дошкільний вік. Порушення процесів письма і читання є одним з проявів несформованості механізмів мовленнєвої і пізнавальної діяльності у дітей в дошкільному віці. Тому одним з важливих завдань спеціальної освіти є раннє виявлення і корекція порушень у розвитку дітей. У наш час у вітчизняній і зарубіжній спеціальній освіті багато уваги приділяється ранній корекції розвитку дітей з різними порушеннями. Актуальність обраної теми обумовлена концепцією Л. Виготського про співвідношення первинних і вторинних порушень, з якої виходить, що при достатньо ранньому початку цілеспрямованої корекційної роботи не тільки в найбільшій мірі використовується пластичність нервової системи, але і забезпечується попередження багатьох вторинних порушень в розвитку. Відкриття широкої мережі дошкільних установ, зокрема, спеціальних груп і дитячих садків для дітей з порушеннями мовлення викликає необхідність більш поглибленого вивчення дітей молодшого дошкільного віку з мовленнєвими розладами. Мета дослідження – визначити найбільш ефективні і оптимальні шляхи диференційованої педагогічної роботи з ранньої корекції мовленнєвих порушень у дітей молодшого дошкільного віку з незначними мозковими дисфункціями.
