Abstract:
Тривалий час вважається, що діти з тяжкими порушеннями мовлення (надалі ТПМ) мають досить різні мовленнєві уміння для засвоєння навчального матеріалу. Окремі особливості їх мовленнєвої сфери успішно та швидко піддаються корекції в умовах логопедичних груп чи логопедичних пунктів. Однак, як свідчать дослідження Л. Андрусишиної, В. Бартєнєвої, Л. Трофименко та І. Чередніченко, такі діти відчувають значні труднощі із засвоєнням математичних та мовленнєвих термінів, їм важко оперувати поширеними конструкціями (простими поширеними реченнями чи складними з різними видами підпорядкування). Останнім часом з’явилося досить багато програм інтенсивного формування окремих компонентів зв’язного мовлення, які проте рідко враховують глибину недорозвитку компонентів мовлення. Даний аспект і обумовив вибір теми нашого дослідження: «Застосування «лексичних кейсів» для формування зв’язного мовлення у дітей з тяжкими порушеннями мовлення молодшого шкільного віку». Мета дослідження: теоретично обґрунтувати та експериментально перевірити ефективність використання «лексичних кейсів» для корекції зв’язного мовлення у дітей із тяжкими порушеннями мовлення.
