Abstract:
Одним з найбільш поширених порушень мовленнєвого розвитку є загальний недорозвиток мовлення. Вперше у 50-60 р. XX століття відхилення у формуванні мовлення стали розглядати як порушення розвитку, що протікають за законами ієрархічної будови вищих психічних функцій. Правильне розуміння системи загального недорозвитку мовлення, причин, що лежать в його основі, різних співвідношень первинних і вторинних порушень необхідне для відбору дітей у спеціальні (інклюзивні) заклади, вибору найбільш ефективних прийомів розвитку і корекції, для попередження можливих ускладнень у шкільному навчанні. Формування словника є надзвичайно важливою задачею, вирішення якої допоможе наблизити дітей з порушеннями мовленнєвого розвитку до опанування лексичною компетенцією. Актуальність проблеми очевидна, оскільки без глибокого знання особливостей розвитку словника важко уявити подальший розвиток наукових і практичних питань з сфери спеціальної методики мови та логопедії, зокрема створення ефективних засобів навчально-виховної та корекційно-розвивальної роботи з дітьми з порушеннями мовленнєвого розвитку. Мета дослідження – виявити особливості розвитку словника дітей старшого дошкільного віку із загальним недорозвитком мовлення III рівня та обґрунтувати і реалізувати методику відповідної корекційно-розвивальної роботи.