Abstract:
Комунікативно-мовленнєвий розвиток дітей із затримкою психічного розвитку характеризують такими якостями: відставання в оволодінні мовленням; бідність лексичного запасу; недостатня сформованість граматичної будови; низький рівень орієнтування у звуковій структурі мовлення та будові слова тощо. Всі ці порушення мовлення є наслідком недостатньо сформованої пізнавальної діяльності та незрілістю емоційно-вольової сфери. Діти із ЗПР потребують розвитку комунікативних вмінь, оскільки у молодшому шкільному віці одним із основних напрямів формування особистості дитини є залучення до активної мовленнєвої діяльності. Мета дослідження ‒ визначити умови формування комунікативних вмінь у дітей молодшого шкільного віку із ЗПР у системі корекційної роботи.