Abstract:
Гармонійний розвиток особистості дитини з інтелектуальними порушеннями значною мірою визначається формуванням адекватної самооцінки, що відбувається під впливом оцінок з боку найближчого оточення, у процесі діяльності дитини та оцінки її результатів. Самооцінка є регулятором поведінки та має значний вплив на навчальну діяльність, спілкування та взаємин з однолітками, розвиток здібностей та потенційних можливостей дітей. Мета дослідження – розробити та обґрунтувати психолого-педагогічні умови формування адекватно позитивної самооцінки у молодших школярів з інтелектуальними порушеннями.
